Klukva&Brukva

Klukva&Brukva The Art of Slow Food. Місцева Їжа. Локальні продукти. Меню за сезоном

КОЛИ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ЛІТО. Дивна річ.Гості думають, що осінь починається у вересні.А для ресторану вона починається значно ...
18/08/2026

КОЛИ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ЛІТО.

Дивна річ.
Гості думають, що осінь починається у вересні.

А для ресторану вона починається значно раніше.

Саме зараз ми купуємо десятки кілограмів помідорів не тому, що їх багато. А тому, що скоро їх не буде таких.

Ми збираємо кріп, базилік, м'яту. Замовляємо сливи, перець, баклажани. Варимо конфітюри. Закладаємо ферментацію. Солимо, квасимо, сушимо.

Серпень для кухаря це не кінець літа.

Це його спосіб домовитися із зимою.

Мені завжди подобалася українська традиція заготівель. У ній немає нічого про економію. Це історія про повагу до сезону. Про бажання зберегти смак саме таким, яким він був у серпні.

Мабуть, тому ми ніколи не поспішаємо прощатися з літом.

Ми просто починаємо складати його в банки, пляшки й дерев'яні діжки.

А десь поруч уже народжується нове меню.

Трохи тепліше.
Трохи повільніше.

Але з тим самим серпневим серцем.

ПРИСУТНІСТЬ / PRESENCEВже 13-й рік у Klukva&Brukva мистецтво живе поруч із гастрономією. За цей час стіни ресторану бачи...
12/08/2026

ПРИСУТНІСТЬ / PRESENCE

Вже 13-й рік у Klukva&Brukva мистецтво живе поруч із гастрономією. За цей час стіни ресторану бачили роботи молодих авторів, відомих художників і справжніх легенд сучасного мистецтва. Для нас виставка — це не декорація. Це ще один спосіб говорити з гостем про важливе.

Цієї п’ятниці, 14 серпня о 18:00, разом з галереєю РА відкриваємо нову експозицію — «ПРИСУТНІСТЬ / PRESENCE» української мультидисциплінарної художниці Ксенії Поліщук (SENYA).

Ця виставка — про те, що сьогодні, можливо, стало для нас найскладнішим: бути присутніми у власному житті.

Ми постійно присутні онлайн, у чужих очікуваннях, новинах, повідомленнях, ролях, які щодня на себе приміряємо. І водночас так легко втратити контакт із найважливішим — із власним внутрішнім голосом.

SENYA говорить про це мовою графіки. Вона свідомо відмовляється від людських облич — адже обличчя сьогодні часто стає маскою. Натомість звертається до давніх тотемних форм і образу птаха — метафори душі, внутрішньої свободи та справжності.

Експозиція складається з двох графічних серій.

«ТОЧКА ЗБОРУ» — про пошук внутрішньої опори. Клюв птаха, що виринає з глибини чорного картону, стає метафорою внутрішнього стрижня — тієї сили, з якої людина вибудовує власну реальність.

«МОТАНКА. АРХІТЕКТУРА ТИШІ» — про збереження знайденого центру. Український традиційний оберіг художниця переосмислює як сучасну форму психологічного захисту. Забинтовані обличчя тут не про страх. Вони — про право на приватність, тишу і недоторканність власного внутрішнього світу.

Мені особливо близька ця думка: іноді, щоб знову почути себе, потрібно не додати ще щось до свого життя, а прибрати зайвий шум.

Кожна робота цієї експозиції може стати не просто мистецтвом на стіні, а особистою точкою опори або захисним тотемом для простору.

Ксенія Поліщук (SENYA) — художниця, яка живе та працює в Києві. У своїй практиці досліджує людську ідентичність, внутрішню автономію та сакральні виміри людського досвіду. Працює з монументальним живописом і концептуальною графікою, створюючи власну візуальну антропологію, де птах стає наскрізним символом душі, характеру та абсолютної внутрішньої свободи.

Запрошуємо на відкриття.

📍 Klukva&Brukva
🗓 14 серпня, п’ятниця
🕕 18:00

Приходьте на мистецтво, розмови, келих вина і, можливо, на кілька хвилин тиші — щоб побути по-справжньому присутніми.

#Присутність #КсеніяПоліщук #сучаснемистецтво #українськемистецтво #графіка #Київ

Телячі щічки.Ще не так давно їх майже не зустрічали в ресторанних меню. Вони вважалися другорядною частиною туші, хоча д...
06/08/2026

Телячі щічки.

Ще не так давно їх майже не зустрічали в ресторанних меню. Вони вважалися другорядною частиною туші, хоча досвідчені кухарі давно знали: саме тут прихований один із найглибших смаків.

Сьогодні все змінилося.

У ресторанах Michelin телячі щічки томлять у Бароло, подають із коренеплодами, перловою крупою, картопляним пюре, сезонними грибами або глазурують до дзеркального блиску. Не тому, що це модно. А тому, що сучасна гастрономія дедалі більше цінує не найдорожчі продукти, а майстерність працювати з ними.

Ця філософія дуже близька нам.

Slow Food вчить не поспішати. Дати продукту рівно стільки часу, скільки потрібно. Не скорочувати шлях лише тому, що так швидше.

Філософія Zero Waste - безвідходного використання продукту нагадує ще про одну важливу річ. Справжня повага до тварини починається тоді, коли кухар уміє побачити цінність не лише у вирізці, а в кожній її частині.

Телячі щічки неможливо приготувати поспіхом.

Вони потребують багато годин повільного томління.

Саме за цей час колаген природно перетворюється на ніжний соус, а м'ясо стає настільки м'яким, що буквально розпадається від легкого дотику виделки.

Ми подаємо їх із зеленим перлотто та копченими грушами.

Перлова крупа один із тих продуктів, які українська кухня сьогодні відкриває заново. Вона має власний характер, легку горіхову ноту й чудово підтримує насичений смак томленого м'яса.

Копчена груша додає несподіваний акцент. Не солодкість заради контрасту, а тонкий димний аромат і фруктову свіжість, які роблять страву легшою та глибшою водночас.

Ми часто думаємо, що висока кухня — це рідкісні продукти. Насправді вона починається значно раніше: з поваги до людей, які його виростили, до часу і до кожної частини того, що природа нам подарувала.

Саме тому телячі щічки для нас це філософія, яку можна скуштувати.

Сезон. Кавун.Є продукти, які одразу нагадують про літо, да ще й так, що самі стають його символом.Для українців таким си...
04/08/2026

Сезон. Кавун.

Є продукти, які одразу нагадують про літо, да ще й так, що самі стають його символом.

Для українців таким символом давно став кавун.

Його чекали щороку. Обирали на базарі, уважно стукали по шкірці, сперечалися, який солодший - великий чи маленький. А вдома неодмінно знаходився хтось, хто казав: «Спочатку поставимо в холодильник».

Кавун давно став частиною української гастрономічної історії. Його вирощували на півдні, а потім везли Дніпром до Києва й інших міст. Поява перших кавунів була майже такою ж очікуваною подією, як перша полуниця чи молода картопля. Це означало лише одне - літо досягло своєї зрілості.

Цікаво, що світова гастрономія відкрила кавун для себе відносно недавно.

Сьогодні у ресторанах Michelin його запікають на вугіллі, поєднують із фермерськими сирами, подають із морепродуктами, холодними супами, ароматними травами та оливковою олією. Він давно перестав бути лише десертом і став повноцінним інгредієнтом літньої кухні.

Ми ж любимо не ускладнювати продукт, а лише допомогти йому зазвучати трохи інакше.
Саме тому цього літа в нашому меню : Кавун із фетою та малиною.

Соковитий, холодний кавун. Ніжна солоність фети. Свіжа малина, яка додає легкої кислинки й аромату. І смачна заправка.
Мабуть, у цьому і є секрет літньої кухні- не вигадувати складні поєднання.

А вчасно помітити ті, які вже створила природа❤

Сніданок.Ми давно навчилися жити на ходу.Відповідати на повідомлення між зустрічами. Обідати за комп'ютером. Домовлятися...
27/07/2026

Сніданок.

Ми давно навчилися жити на ходу.

Відповідати на повідомлення між зустрічами. Обідати за комп'ютером. Домовлятися телефоном дорогою. Постійно кудись поспішати.

Але сніданок досі пручається цьому ритму.
Він просить хоча б пів години тільки для себе.

Можливо, саме тому в різних країнах світу до сніданку ставляться майже як до окремої культури. Французи не уявляють ранку без круасана й кави, турки збирають за столом десятки маленьких закусок, італійці не поспішають із капучино, а український сніданок завжди був щедрим: сирники, каші, домашній хліб, яйця, сезонні овочі, мед, сметана, молодий сир.

Люди приходять на сніданок не лише за стравами.

Хтось призначає ранкову зустріч. Хтось святкує день народження. Хтось приходить із книжкою чи ноутбуком. А хтось просто хоче почати день без поспіху.

Ми готуємо такий сніданок, який самі любимо.

Із фермерських яєць, домашнього сиру, сезонних овочів, свіжоспеченого хліба, українських продуктів, за якими стоять конкретні люди й господарства.

У ньому є те, що ми справді любимо готувати. І те, що самі із задоволенням замовили б до ранкової кави.

А так як іноді найкращі ранки починаються значно пізніше),
тому наші тривають з 10:30 до 14:00.

Сезон. Лисички.У лисичок немає фермерів. Є лише ліс.Їх неможливо прискорити. Неможливо домовитися з лісом, коли почнетьс...
23/07/2026

Сезон. Лисички.
У лисичок немає фермерів. Є лише ліс.

Їх неможливо прискорити. Неможливо домовитися з лісом, коли почнеться сезон. Потрібні теплі дощі, сонце, терпіння і лише тоді між мохом з'являються перші золотаві капелюшки.

Для українців лисички більше, ніж гриби.

На Поліссі, Волині, Житомирщині та в Карпатах похід по лисички це майже ритуал. Ранковий ліс, кошик у руках, запах хвої після дощу і та особлива тиша, яку час від часу порушує лише радісне: "Дивись, ще одна!"

Наші бабусі смажили лисички з цибулею, тушкували їх у сметані, подавали з молодою картоплею, домашньою локшиною чи гречаною кашею. У цих стравах не було нічого зайвого. Бо головним завжди залишався аромат самого гриба.

Дивовижно, але саме так сьогодні мислять і найкращі кухарі світу.
У Копенгагені лисички поєднують із кисломолочним кремом, ферментованими травами та молодою зеленню. У Парижі лише з вершковим маслом і сезонними овочами. У Стокгольмі подають із ніжним курячим жу та літніми травами. В Альбі - із жовтком, фундуком і легкою вершковою емульсією.

У кожного своя техніка. Але філософія одна. Лисичкам не потрібна складність.

Саме тому цього літа ми теж розповідаємо про них дві історії.

Перша - фрікасе з фермерського курчати з лисичками. Ніжне м'ясо, вершковий соус і аромат лісових грибів, який неможливо сплутати з жодним іншим. Французька класика, що напрочуд природно зустрічається з українським літом.

Друга - гречані млинці з рагу з лисичок.

Мабуть, саме ця страва найкраще передає характер нашої кухні. Гречка один із символів українського столу. Лисички- один із найщедріших подарунків літнього лісу. Разом вони створюють смак, який здається знайомим із дитинства, але звучить по-новому.

Бо іноді найцікавіші гастрономічні відкриття це не нові продукти, а можливість уважніше подивитися на ті, які були поруч із нами завжди.

Сезон. Персик.Є фрукти, які нагадують про літо.Персик саме такий.Варто лише торкнутися оксамитової шкірки і вже відчува...
20/07/2026

Сезон. Персик.

Є фрукти, які нагадують про літо.

Персик саме такий.

Варто лише торкнутися оксамитової шкірки і вже відчуваєш серпневе сонце, гарячий сад і той особливий аромат, який неможливо законсервувати чи відтворити в будь-яку іншу пору року.

В українській кухні персик не має такої давньої історії, як вишня чи яблуко. Але південь України давно зробив його своїм. Сонячні сади Одещини, Миколаївщини, Запоріжжя, Закарпаття щоліта дарують плоди, які не потребують нічого, окрім терпіння дочекатися, поки вони достигнуть на дереві.

І саме це сьогодні найбільше цінують найкращі кухарі світу.

У Каліфорнії персик поєднують із томатами та базиліком. У Копенгагені з кисломолочними продуктами й травами. На Лазурному узбережжі - з оливковою олією та мигдалем. В Альбі із фундуком і легкими ферментованими нотами.

Саме тому цього літа ми дивимося на персик по-різному.

У першій страві - в салаті, він залишається свіжим і соковитим. Ми поєднуємо його зі шпинатом, карпатською бринзою, маковими хлібцями та карамелізованими горіхами.

А в другій дозволяємо йому змінитися. Персик, запечений з козячим сиром та карпатським медом!

Кілька хвилин у печі і персик стає глибшим, ароматнішим, майже медовим. Ми подаємо його з ніжним козячим сиром і карпатським медом- поєднанням, яке здається природним, ніби ці продукти завжди чекали один на одного.

Світова гастрономія давно відкрила для себе союз фруктів і сирів.

А ми читаємо його українською мовою
і розповідаємо про те, як один і той самий продукт може мати дві абсолютно різні історії.

Сезон. Вишня.Вона пахне дитинством, літніми канікулами, бабусиним садом і долонями, що назавжди залишалися трохи червони...
13/07/2026

Сезон. Вишня.

Вона пахне дитинством, літніми канікулами, бабусиним садом і долонями, що назавжди залишалися трохи червоними від її соку.

В українській культурі вишня більше, ніж ягода.

Вона стала символом дому.

Недарма ми кажемо: «садок вишневий коло хати». Для українців вишневий сад був не лише окрасою подвір'я, а й ознакою добробуту, гостинності та затишку. З вишні варили узвари й варення, сушили її на зиму, настоювали наливки, пекли пироги, а вареники з вишнями давно стали однією з найвідоміших страв української кухні.

І поки для нас це смак спогадів, найкращі ресторани світу відкривають вишню заново:
У Копенгагені її ферментують і подають із качкою. У Барселоні перетворюють на сорбет, гель і прозорий соус. На Лазурному узбережжі поєднують із томатами та мигдалем. А в Стокгольмі використовують її природну кислотність, щоб урівноважити вершкові десерти.

Світова гастрономія побачила у вишні те, що українці знали завжди.
Вона одночасно свіжа, терпка, соковита й напрочуд жива.

Мабуть, саме тому сезон вишні такий короткий.
Природа завжди нагадує: деякі смаки неможливо відкласти на потім.
Вишня завжди знаходила дорогу до українського столу.

У варениках, пирогах, узварі, наливці, варенні. І ще у киселі.

Колись його готували майже в кожному домі. Не з пакетика, а зі справжніх ягід. Він міг бути і напоєм, і легкою стравою, і соусом, що збирав докупи смак літа.

Сьогодні найкращі ресторани світу перетворюють ягоди на гелі, редукції, сорбети й складні соуси.

Ми ж любимо нагадувати, що в українській кухні вже давно існувала власна гастрономічна мова.

Саме тому в сезон вишні ми подаємо вареники у ягідному киселі.

Ніжне тісто, соковита вишнева начинка і густий кисіль із сезонних ягід, який не приховує смак вишні, а лише робить його ще глибшим. Ми показуємо, що українська гастрономія давно мала власні техніки, власні продукти й власну елегантність. І коли ми пишемо про кисіль саме в такому контексті, він перестає бути «бабусиним десертом» і стає тим, чим є насправді- частиною великої кулінарної спадщини, яку сьогодні можна прочитати по-новому🍒

Сезон. Помідор!Цікаво, що помідор, як і кабачок, народився далеко від Європи. Його батьківщина - Південна Америка. У XVI...
10/07/2026

Сезон. Помідор!

Цікаво, що помідор, як і кабачок, народився далеко від Європи. Його батьківщина - Південна Америка. У XVI столітті він приплив до Італії, де довгий час його вирощували лише як декоративну рослину. Його називали pomodoro -золоте яблуко і навіть боялися їсти.

Минуло кілька століть, перш ніж помідор став тим, без чого сьогодні неможливо уявити італійську кухню.

У Неаполі він перетворився на основу піци, у Сицилії його запікають із каперсами, мигдалем і травами, у Провансі він стає душею рататуя, в Іспанії з нього народжується гаспачо, а в Греції стиглі томати начиняють рисом, зеленню та запікають до карамельної скоринки.

Та є ще одна історія.

Щоліта найкращі ресторани світу неначе змагаються не в тому, хто приготує помідор складніше, а в тому, хто менше втрутиться в його смак. Одні подають томатний тартар із кількох сортів, інші витримують помідори в морській воді, ферментують їхній сік або готують прозору томатну воду. Бо головна розкіш літа не технологія. А зрілий помідор.

В Україні томат теж давно став більше, ніж овочем.

Одеські "бичаче серце", рожеві томати з півдня, соковиті сорти з домашніх городів - це смак липня. Достатньо шматка хліба, дрібки солі, краплі ароматної олії і вечеря вже відбулася.

У Klukva&Brukva ми теж чекаємо саме цього моменту. Коли томат стає не інгредієнтом, а головним героєм тарілки. І наше завдання лише не завадити йому бути собою.

Рожевий - ніжний і майже солодкий.

Жовтий - сонячний, із фруктовими нотами.

Темний - глибокий, майже винний.

Чері - яскравий і концентрований.

Саме тому у нашому літньому меню - салат із чотирьох видів томатів із карпатською бриндзою, базиліком та медовою заправкою.
Чотири смаки томатів. Ви замовляєте вже не просто салат, а маленьку дегустацію літа. Саме так сьогодні працює найкраща гастрономія❤

Сезон. Кабачок.Їх не подають під срібними кришками, за ними не полюють на аукціонах і не везуть через океан. Вони просто...
07/07/2026

Сезон. Кабачок.

Їх не подають під срібними кришками, за ними не полюють на аукціонах і не везуть через океан. Вони просто приходять у свій час. І винагороджують смаком, якого не можна отримати жодної іншої пори року.

Молодий, ще теплий від сонця, із ніжною шкіркою, яку навіть не хочеться чистити. Йому не потрібні складні техніки чи десятки спецій. Лише трохи вогню, хороша олія і повага до продукту.

Причому шефи використовують не лише плід, а й квіти, молоде листя, насіння, сік і навіть шкірку.

Найцікавіші тенденції:

1. Кабачок у різних текстурах
Найсильніше мене вразила страва ресторану Le Berceau des Sens (Швейцарія).

Там подають
"Les Courgettes" :

молодий кабачок
печений кабачок
сирий кабачок
сорбет із томата та пікільйо
жовтий кабачковий сік із шафраном.

Тобто одна рослина показана у п'яти різних станах.

2. Квіти кабачка зараз переживають справжній ренесанс

Практично всі середземноморські ресторани цього літа використовують саме квіти.

Найчастіше:
фарширують рикотою
крабом
козячим сиром
обсмажують у темпурі
додають до сирих салатів.

Alain Llorca на Лазурному узбережжі включає до свого літнього меню традиційні прованські fritters із квітів кабачка.

3. Сирий кабачок

Ще кілька років тому це була рідкість.
Сьогодні його:

нарізають стрічками
маринують
додають у карпачо
використовують як основу салатів.

Він залишається свіжим, хрустким і дуже літнім.

4. Кабачок + азійські смаки

Дуже цікаве рішення знайшов ресторан Local у Венеції.

Там подають кабачок + mole negro + зелений карі.

Мексика зустрічається з Азією, а основою лишається звичайний молодий кабачок.

5. Кабачок і ферментація

Це напрямок, який дуже активно розвивається у скандинавській кухні. У сезоні овочів шефи роблять:

ферментований кабачковий сік
кабачкові даші
легкі лактоферментовані кабачки
ферментовані квіти.

6. Кабачок як десертна нота

Поки що це дуже рідко, але деякі ресторани використовують:

кабачковий сорбет
кабачковий сік
морозиво з молодого кабачка.

Найчастіше разом із зеленими томатами або шафраном.

7. Кабачкові равіолі

Дуже красивий напрямок.
Ресторан /gu.stà.re/ oltrecucina (Італія) готує

равіолі із кабачка
фондю з проволоне
маринований кабачок
пудра із квітки кабачка.

Тут використовується практично вся рослина.

8. Піна, крем, панакота

Ще одна тенденція.
У ресторані Rosô кабачок перетворюють на ніжну панакоту із лимоном, маринованою цибулею та салатом.

Це вже майже овочевий десерт, хоча подається як закуска.

Що з цього може "перекластися" мовою Klukva&Brukva та "Viktoria Parhomenko?
Наша кухня про український продукт, показаний сучасно.

Йдуть проробки:

1. Молоді кабачки на відкритому вогні
айолі з печеного часнику • морквяний мармелад • насіння кропу.

2. Карпачо з молодого кабачка
селиська бринза • м'ята • волоський горіх • ферментований мед.

3. Квіти кабачка з домашнім кисломолочним сиром і травами.

4. Кабачковий крем-суп
із копченою сметаною та зеленою олією.

5. Молоді кабачки + українські сири
Нарцис Карпат, будз, бринза.

Цікаво? Скоро в меню!

Address

Велика Житомирська, 10
Pripyat
01001

Opening Hours

Monday 11:00 - 23:00
Tuesday 11:00 - 23:00
Wednesday 11:00 - 23:00
Thursday 11:00 - 23:00
Friday 11:00 - 23:00
Saturday 11:00 - 23:00
Sunday 11:00 - 23:00

Telephone

+380965005097

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Klukva&Brukva posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category