16/12/2024
- Слухай, а що коли оформити квартиру на мою маму? - видала вона несподівано.
Я в буквальному значенні похлинувся.
- У сенсі на твою маму? Навіщо?
Дружина начебто заздалегідь знала, що я так відреагую, тому одразу почала пояснювати:
- Ну, розумієш, адже мама одна. Вона пенсіонерка, а то хоч у неї щось буде своє. Ти ж знаєш, що після того, як батька не стало мама живе у його квартирі. Це житло тато купив ще до шлюбу з нею і заповів його моєму старшому брату. А якщо ми оформимо квартиру на маму, то вона буде спокійна, що я без квартири не залишуся. Спадщини мені ж не дістанеться.
У цей момент у моїй голові промайнуло безліч думок: це ж наша з Оленою майбутня квартира, ми разом накопичували, разом іпотеку платитимемо, я вже подумки там ремонт роблю і меблі обираю, а тут раптом "оформимо на маму".
Тобто це що виходить? Ми з Оленою платимо, а наше житло вважатиметься маминими квадратними метрами?
- Стривай, - відповів я. - А я у цій події де? Ми з тобою беремо іпотеку вдвох, а квартира на твою маму? Якщо раптом що трапиться, я взагалі без усього залишусь?
Олена подивилася на мене так, ніби я сказав щось дике.
- Ну що ти одразу так… - почала виправдовуватися дружина. - Я ж не кажу, що ми там жити не будемо.
- Почекай, - перебив я її, - а я, по-твоєму, як маю на це реагувати? А мені буде спокійно, якщо я платитиму іпотеку за квартиру, в яку мене не впишуть?! , Збирали, розраховували, а тепер раптом квартира на твою маму? Може тоді вона і буде платити? Це марення.
Олена, навіть не намагайся мене переконати!
Дружина замовкла. Мабуть, я її зачепив. Але в той момент мені було не до її емоцій. У голові все крутилося: іпотека на нас двох, гроші наші спільні, а раптом щось піде так? І тут квартира, яка мала стати нашим будинком, опиняється у власності її мами?
📍📍📍 Продовження у першому коментарі 👉👉👉👇
